Кузен — двоюрідний брат: син рідного дядька чи рідної тітки. Кузина — їхня дочка, двоюрідна сестра.
Нижче — як цей зв’язок виглядає в родині, які в нього українські назви і що про таких родичів каже закон.
Хто такий кузен і ким він доводиться в родині
Людині кузеном доводиться син її рідного дядька або рідної тітки. Батьки в них різні. Дідусь і бабуся — спільні.
Ось проста схема. У дідуся Івана й бабусі Марії двоє дітей: син Олег і дочка Наталя. В Олега росте син Андрій, у Наталі — син Богдан. Андрій і Богдан — кузени. Покоління одне. Сім’ї вже різні.
Кузина — дочка того самого дядька чи тітки. Для Андрія дочка Наталі, Олена, була б кузиною. Теж спільні дід і баба, теж одне покоління.
З племінником плутати не варто. Племінник — син рідного брата або рідної сестри. Він на покоління нижче. Кузен — «брат» по лінії роду, племінник — уже дитина твого покоління.

Українські відповідники та народні назви
Слово «кузен» прийшло з французької cousin. За ним стоїть латинське consobrinus — стара назва двоюрідного брата. Українська ділить цього родича точніше: окремі слова показують, по батькові він чи по матері.
- Двоюрідний брат: звичайний відповідник слову «кузен»
- Брат у перших: стара українська назва того самого родича
- Стрийчаник: син дядька по батькові, стрия; ще кажуть стрийний брат
- Вуйчаник: син дядька по матері, вуйка; ще кажуть вуйний брат
- Тітчаник: син рідної тітки; ще кажуть тітчаний брат
- Братучад: застаріла назва двоюрідного брата
До «брата в перших» є пара «сестра в перших». До «двоюрідного брата» — «двоюрідна сестра». Саме так найчастіше й називають кузину.
У тлумачному словнику біля «кузена» стоїть позначка «застаріле». Там слово ширше за сина тітки: так звали родича взагалі, частіше в панському побуті. У Лесі Українки трапляється вітання тіткам і кузенам — коло рідні там ширше за одну гілку.
Як звертатися до кузена та вживати слово в мові
Віч-на-віч «кузене» майже не звучить. Кликають на ім’я. У деяких родинах ще й «брате» або «сестро».
«Кузен» і «кузина» лишають для розповіді іншим. Фраза «це мій кузен» пояснює, хто ця людина, і не замінює ім’я. У перекладах романів французьке чи англійське cousin теж часто стає «кузеном», хоча по-українськи природніше сказати «двоюрідний брат».
Наголос: кузе́н, кузи́на. На письмі — через «е» та «и», без м’якого знака.

Англійське cousin ширше. Ним звуть двоюрідного брата. Ним же — троюрідного і взагалі родича одного покоління, навіть якщо спільні предки вже далі. Українське «кузен» вужче: зазвичай це саме двоюрідний брат.
Юридичний статус двоюрідних братів і сестер в Україні
У праві України двоюрідні брати й сестри — родичі четвертого ступеня. Рахують кроками: до батька, до дідуся, до дядька, до його дитини. Чотири кроки.
Троюрідний брат — інша людина в роду. Це син двоюрідного брата або сестри твого тата чи мами. Спільні вже не дід із бабою, а прадід і прабаба. Покоління те саме. Гілка дальша.
Шлюб між двоюрідними братом і сестрою в Україні заборонений. Прямо. Так сказано в частинах 2 і 3 статті 26 Сімейного кодексу: частина 2 не пускає в шлюб рідних братів і сестер, частина 3 — двоюрідних, а також рідних дядька й тітку з племінником чи племінницею.
У спадщині кузени не в першій черзі. Вони входять за правом представлення: якщо дядька чи тітки спадкодавця вже немає в живих, їхні діти беруть частку, яка належала б цьому дядькові чи тітці. Така норма є в Цивільному кодексі України.
Через представлення черга не перестрибує ближчих родичів. Третя черга — рідні дядьки й тітки — настає, коли немає спадкоємців першої та другої. Перша — діти, чоловік або дружина, батьки. Друга — рідні брати й сестри, дід і баба. Частку одного дядька ділять лише між його дітьми. Діти іншого дядька мають окрему частку — ту, що належала б їхньому батькові.