Біло-чорний стяг, який можна побачити на вокзалі, біля мерії чи на міській площі, називається «Прапор Надії». В Україні він став символом підтримки військовополонених, цивільних заручників і зниклих безвісти. Його поява нагадує: люди в неволі та їхні родини не залишилися самі.
Що символізує біло-чорний Прапор Надії
Полотно має дві горизонтальні смуги та пропорції 2:3. Девіз прапора — «Світло над темрявою». Верхня біла смуга говорить про надію, а нижня чорна передає біль людей, які чекають на повернення рідних.
- Біла смуга (угорі): надія на звільнення й повернення додому, світло, правду та нове життя після неволі.
- Чорна смуга (внизу): біль і страждання в полоні, темряву неволі та скорботу за загиблими й закатованими.
Цей стяг не повідомляє про конкретний обмін або звільнення. Він нагадує про тих, хто досі не може повернутися додому, і про родини, які чекають на новини.
Хто створив символ та як з’явився прапор

Ідею Прапора Надії запропонував Сергій Волинський, відомий як «Волина». Він був майором, оборонцем Маріуполя та командиром 36-ї окремої бригади морської піхоти ВМС ЗСУ, а також Героєм України.
Прапор створили не для заміни Державного Прапора України. Його задумали як щоденне публічне нагадування суспільству та світові про кожного українця, який досі перебуває в російській неволі.
23 серпня 2024 року до Президента України подали петицію про офіційне запровадження цього символу. Необхідні 25 тисяч голосів вона набрала за чотири дні. Перший стяг офіційно підняли 8 травня 2025 року в Запоріжжі, біля ветеранського простору «Ветеран ПРО».
Де встановлюють біло-чорний прапор та скільки він майорітиме
Масове встановлення Прапора Надії почалося у травні–липні 2025 року під час кампанії благодійного фонду «Сталеві» разом із АТ «Укрзалізниця». Стяг з’явився на понад 100 залізничних вокзалах по всій Україні. Тому пасажири часто бачать його саме біля станцій.
Прапор також розмістили на Головпоштамті та у відділеннях «Укрпошти», біля міських рад, мерій і державних адміністрацій. У Києві він з’явився на Майдані Незалежності, а в інших містах — на центральних площах. Родини полонених піднімають його під час мирних мітингів та акцій на підтримку військовополонених і зниклих безвісти.
Прапор Надії вивішують нижче або поруч із Державним Прапором України. Станом на 2026 рік його залишають на будівлях і вокзалах доти, доки останній військовополонений та цивільний заручник не повернеться додому. Так публічний простір щодня зберігає тему полону у полі уваги людей і державних установ.
Чим біло-чорний стяг відрізняється від червоно-чорного та синьо-чорного

Різні двоколірні прапори можуть мати зовсім різне походження та зміст. Біло-чорний стяг в Україні пов’язаний із полоненими, цивільними заручниками та зниклими безвісти, а не з позначенням регіону чи військового формування.
| Прапор | Кольори | Що означає / Кому присвячений |
|---|---|---|
| Прапор Надії | Білий (угорі), чорний (внизу) | Символ підтримки військовополонених, цивільних заручників і зниклих безвісти; білий означає надію на повернення, чорний — біль неволі. |
| Прапор ОУН / революційний | Червоний (угорі), чорний (внизу) | Історичний символ національно-визвольної боротьби: українська кров, пролита за чорну українську землю. |
| Синьо-чорний стяг | Синій, чорний | Регіональний або підрозділовий прапор, зокрема стяг Донеччини чи окремих військових формувань; чорний позначає надра й вугілля, синій — небо та водойми. |
| Державний Прапор України | Синій (угорі), жовтий (внизу) | Офіційний державний символ України: синє мирне небо та золоті пшеничні поля. |
Отже, біло-чорний прапор на українському вокзалі чи біля державної установи слід розуміти як знак пам’яті, підтримки та очікування повернення всіх українських полонених додому.