Демографічна ситуація в Республіці Молдова в останні десятиліття перебуває у центрі уваги міжнародних експертів через стрімке скорочення кількості мешканців. Процеси міграції, зміна етнічної самоідентифікації та природний спад формують нову реальність для країни. Офіційні підсумки останнього перепису, проведеного у 2024 році, продемонстрували значний розрив між кількістю людей, що фактично проживають на підконтрольній території, та міжнародними статистичними моделями, які враховують ширший географічний контекст.
Скільки людей живе в Молдові: офіційні дані перепису та міжнародні оцінки
Розуміння того, скільки людей живе в Молдові, потребує чіткого розмежування методологій підрахунку. Згідно з даними Національного бюро статистики (НБС), офіційні підсумки перепису населення Молдови 2024 року, який проходив з квітня по липень і результати якого оприлюднили на початку 2025 року, зафіксували 2 401 000 осіб. Ця цифра відображає реальну кількість жителів Молдови без урахування Придністров’я та міста Бендери (Тигіни), тобто лише на територіях, що повністю контролюються офіційним Кишиневом.
Водночас міжнародні організації, такі як ООН та ресурс Worldometer, надають інші оцінки чисельності населення. Станом на 2026 рік ці моделі вказують на цифру близько 2,96–2,97 млн осіб. Різниця пояснюється тим, що глобальні звіти включають орієнтовне населення лівобережжя Дністра (Придністров’я), яке не охоплюється внутрішнім переписом Молдови. За останнє десятиліття, з 2014 по 2024 рік, населення на підконтрольній території скоротилося на 13,9%.
Головна складність у демографічній статистиці регіону полягає у методологічній різниці: дані НБС Молдови базуються на фізичному переписі постійного населення (de facto), тоді як актуальна чисельність населення Молдови у 2026 році за версією ООН та Worldometer є прогнозною моделлю, що включає непідконтрольні території Придністров'я. Для отримання точної картини щодо внутрішнього ринку та соціальних ресурсів слід спиратися саме на цифру 2,40 млн осіб.
Ця розбіжність у пів мільйона осіб часто стає причиною некоректних висновків у медіа. Важливо враховувати, що внутрішній перепис 2024 року став найбільш технологічним в історії країни, дозволивши максимально точно верифікувати кількість людей, які перебувають у країні понад 12 місяців.
Динаміка чисельності населення Молдови за роками
Демографічна історія країни після розпаду СРСР демонструє стабільний тренд на депопуляцію. Якщо наприкінці 80-х років Молдова була однією з найбільш густонаселених республік, то сьогодні динаміка скорочення кількості жителів Молдови є однією з найвищих у Східній Європі.
| Рік перепису/оцінки | Чисельність населення (без Придністров’я) | Зміна порівняно з попереднім переписом | Особливості обліку |
|---|---|---|---|
| 1989 рік | 3,66 млн осіб | — | Останній радянський перепис |
| 2004 рік | 3,38–3,60 млн осіб | -7,6% (прибл.) | Перший перепис незалежної Молдови |
| 2014 рік | 2,80–3,56 млн осіб | -17,2% (за наявним) | Велика розбіжність між постійним і наявним населенням |
| 2024 рік | 2,40 млн осіб | -13,9% | Використання адміністративних реєстрів для верифікації |
Історичні зміни чисельності населення з 1989 року свідчать про те, що країна втратила понад мільйон мешканців на підконтрольних територіях. Порівняння результатів переписів різних років підкреслює, що темпи спаду залишаються високими, попри зусилля держави щодо стабілізації економіки.
Причини депопуляції та демографічна криза
Основними факторами, що провокують демографічну кризу, залишаються від’ємний природний спад у країні та масштаби трудової міграції. Високі темпи еміграції молоді працездатного віку до країн ЄС призвели до того, що цілі села залишаються напівпорожніми. Люди виїжджають у пошуках вищих зарплат та стабільності, що автоматично знижує рівень народжуваності всередині Молдови.
Демографічна ситуація також ускладнюється швидким старінням нації. За останні десять років частка людей віком понад 65 років зросла на вражаючі 38,8%. Це створює колосальне навантаження на пенсійну систему та медичну інфраструктуру. Гендерний баланс у країні зміщений у бік жінок, які складають 52,9% населення (1,269 млн), тоді як чоловіки становлять 47,1% (1,131 млн).
Етнічний склад населення Республіки Молдова
Етнічна структура населення Республіки Молдова за результатами 2024 року зазнала певних змін, зокрема у питаннях самоідентифікації основних груп. Спостерігається зростання кількості осіб, які ідентифікують себе як румуни, на тлі зменшення частки слов’янських меншин.
- Молдовани: 77,2% (зростання з 75,3% у 2014)
- Румуни: 7,9% (зростання з 6,7% у 2014)
- Українці: 4,9% (падіння з 6,8% у 2014)
- Гагаузи: 4,2% (падіння з 4,4% у 2014)
- Росіяни: 3,2% (падіння з 4,1% у 2014)
- Болгари: 1,6% (падіння з 1,9% у 2014)
Важливою особливістю є зміни у співвідношенні основних етнічних груп та питання громадянства. Частка мешканців із множинним (переважно другим румунським) громадянством підскочила до 15,6% у 2024 році, тоді як у 2014 році цей показник становив лише 5,6%. Кількість іноземців, які постійно проживають у країні без молдовського паспорта, залишається низькою — на рівні 1-1,5%.
Мовна статистика та розподіл за рідною мовою
Мовна картина Молдови за переписом населення відображає складні процеси національного самовизначення. Останні дані свідчать про поступовий перехід від терміну «молдовська мова» до «румунська мова» в офіційному та повсякденному вжитку, що було офіційно закріплено в законодавстві ще у 2023 році.
- Молдовська мова — 49,2% (падіння з 56,9% у 2014)
- Румунська мова — 31,3% (зростання з 23,2% у 2014)
- Російська мова — 11,1% (зростання з 9,9% у 2014)
- Гагаузька мова — 3,8%
- Українська мова — 2,9% (падіння з 4,0% у 2014)
- Болгарська мова — 1,2%
Цікавим фактом є зростання частки російської мови як рідної, попри зменшення кількості етнічних росіян. Розподіл населення за рідною мовою підтверджує, що мовне питання залишається важливим елементом ідентичності, проте тенденція до визнання мови румунською стає домінуючою серед молодого покоління та інтелігенції.
Розселення, урбанізація та густота населення
Географічний розподіл жителів Молдови характеризується високою нерівномірністю. Середня густота населення Республіки Молдова становить близько 81-90 осіб/км², проте цей показник суттєво варіюється між регіонами. Сільська місцевість стрімко знелюднюється, багато сіл перетворюються на місця проживання пенсіонерів, тоді як молодь мігрує до великих міст або за кордон.
Головним центром внутрішньої міграції залишається столиця. Муніципалітет Кишинів налічує 719,7 тис. мешканців, що демонструє зростання на 16,7% за останні 10 років. Сьогодні майже третина всього населення країни сконцентрована в столичному регіоні. Така стрімка урбанізація створює додатковий тиск на міську інфраструктуру, водночас залишаючи периферію без необхідних трудових ресурсів для розвитку.